Виховна година 13.06.22р.

 Єдина виховна година на тему: " Запобігання та психологічна підтримка підлітків у разі  природних, техногенних, соціально-політичних та комбінованих небезпек»

День вишиванки

 Вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу. Вона яскраво відображає особливу національну традицію народу. Тож не дивно, що існує свято, присвячене їй. Всесвітній день вишиванки відзначається щороку в третій четвер травня. У 2022 року в ін припадає на 19 травня.

Вишиванка є одним із державних, хоч і не офіційних, символів України. З давніх-давен ця сорочка має особливе значення для українців, навіть у колір ниток закладався великий сенс. Тож 19 травня в Україні святкують День вишиванки. Це свято припадає на третій четвер травня, тож дата може коригуватися. В деяких містах країни цього дня проходив Марш вишиванок.

В українських традиціях були окремі вишиванки для щоденного користування, для весілля, хрестин, вечорниць та навіть поховання. Дитячі та дорослі, для дівчаток та хлопчиків — усі вони відрізнялися. 

Кожній області України притаманний свій унікальний візерунок, що підкреслює різнобарвність нашої культури. А вишита сорочка руками матері ставала сильним оберегом для синів та дочок, особливо, якщо ті вирушали в далеку путь.

Тож вишиванка — це символ українського народу, України та її незламності. 

День пам’яті та примирення

 «Перемогли нацистів - переможемо і рашистів!»

Історія гідності. Друга світова війна

Україна у Другій світовій війні. Пишемо історію

Гра вікторина   «Цікавинки про Україну»

Виховна година Дзвони Чорнобиля

 

Дзвони Чорнобиля

Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок... 

26 квітня 2022року -  36-та річниця аварії на ЧАЕС

У цей день у 1986 р. на Чорнобильській атомній електростанції (побудованої 1971-1983рр.) стався вибух, який спричинив соціально-екологічну катастрофу глобальних масштабів.

Ця катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. «26 квітня 1986 р. о 1-23-47 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 р.»

Мільйони гектарів забруднених радіацією земель, лісів та водойм, втрата здоров’я сотень тисяч людей, чисельні людські жертви та зруйновані долі…   Ми не можемо відчути радіацію, побачити або почути, виявити на запах або дотик. А радіаційне випромінювання має високу активність, і потрапивши в організм, включається в біологічні цикли. Радіоактивні елементи надходять до організму людини, як i до всіх живих організмів з повітрям, водою та харчовими продуктами. Найбільш чутливими до опромінювання є клітини лімфатичної системи, кісткового мозку та статевих залоз…

Ось вже 36 років біль і тривога Чорнобиля залишається в наших серцях. Ці відчуття змушують кожного зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й…

 Хоча стільки років минуло відтоді, а пам’ять наша зберігає все до найменших подробиць,  надто вражаючих і болючих… Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Біль Чорнобиля відгукнувся у серці кожного жителя нашої країни, назавжди залишаючи у пам’яті народній подвиг ліквідаторів.

Сьогодні ми висловлюємо щирі слова подяки та засвідчуємо свою шану за героїзм та самовідданість всім ліквідаторам страшної аварії. Адже ціною власного життя та здоров'я без вагань та роздумів, ви ліквідовували наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Усвідомлюючи всю складність ситуації, ви, нехтуючи власною безпекою, ступили назустріч неприборкано-му смертоносному лиху, щоб зберегти життя мільйонів людей не лише у нашій державі, а й на всій планеті. Дякуємо!

Проте в 2022 році, через дії окупаційних військ РФ, мало не повторилася трагедія світового масштабу...

Куля б'є в одне місце, радіація - все тіло"...

Ваша безпека в ваших руках!

 

Обережно!
вибухонебезпечні предмети

Запам’ятайте! Якщо ви випадково виявили вибухонебезпечний предмет,до нього не можна навіть торкатися – це дуже небезпечно.

Знешкоджувати вибухонебезпечні предмети мають правотільки спеціально підготовлені фахівці піротехнічних груп, які пройшли фахову підготовку та мають практичні навички роботи з вибуховими речовинами та різноманітними боєприпасами. 

Більшість із них залишились нам у спадок після Другої світової війни, але і в післявоєнний час цей «арсенал» постійно поповнювався сучасними боєприпасами, які не вибухнули з різних причин на військових полігонах та за їх межами.

• Зовнішній вигляд боєприпасів від тривалого перебування в ґрунті або у воді сильно змінюється: під впливом вологи вони деформуються, іржавіють, проте вони не втрачають здатності вибухати навіть від невеликого тертя, струсу чи легкого удару.

Основну небезпеку у вибухонебезпечних предметах становлять пристрої ініціювання вибуху основної маси вибухівки боєприпаса. Під час перебування у землі від впливу вологи, взаємодії металу та вибухової речовини боєприпаса утворюються хімічні сполуки – пікрати, які зовні мають вигляд білуватих порошкоподібних наростів. Пікрати також можуть вибухати від тертя, іскри чи удару.

До вибухонебезпечних предметів відносяться:

                    

 –          вибухові речовини — хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморосповсюджується з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів;

–          боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для  поразки живої сили супротивника. До боєприпасів відносяться

–  бойові частки ракет;

– авіаційні бомби;   

– артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

 - інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни); 

- ручні гранати;  

- стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, автоматів, гранатометів).  

- освітлювальні, імітаційні, спеціальні ракети;  

- вибухові пакети та петарди, освітлювальні, сигнальні ракети;  
- димові гранати та шашки.

 При знаходженні серійних мін, снарядів, гранат:

• ЗАБОРОНЕНО:

Наближатися до предмету;

Пересувати його або брати в руки;

Розряджати, кидати, ударяти по ньому;

Розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

Приносити предмет до дому, у табір, школу.

Необхідно негайно повідомити міліцію про знахідку або зателефонувати на безкоштовні телефонні номери 101 або 102!

Практично всі вибухові речовини отруйні, чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності!

 Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

•  Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.

•  Перед розведенням багаття в радіусі п’яти метрів перевірте наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою зніміть верхній шар ґрунту, перекопайте землю на глибину 40-5 3 см )

•  Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї»або такі, що не вибухнули.

• У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути

Пам'ятайте! Після вашого повідомлення фахівці Державної служби надзвичайних ситуацій обов’язково відреагують, виїдуть на місце, вивезуть та знищать вибухонебезпечний предмет в установленому порядку.

Особливу небезпеку становлять піротехнічні вироби

Якщо ж, ви все ж таки вирішили скористатись піротехнічними виробами, Запам’ятайте загальні правила безпеки користування ними:
• зберігайте піротехнічні вироби потрібно у недоступному для дітей місці;
• не допускайте відкритого вогню у приміщенні, де зберігаються вироби;
• розташовуйте їх подалі від обігрівальних приладів;
• не використовуйте піротехнічні засоби для ігор, а застосовуйте тільки за призначенням;
• чітко дотримуйтесь інструкцій, які повинні мати всі піротехнічні засоби.
• запускайте піротехнічні вироби лише на відкритому повітрі, за відсутності сильного вітру;
• не використовуйте піротехнічні іграшки для пустощів, застосовуйте їх лише за призначенням.

Категорично забороняється:
• носити піротехнічні вироби в кишенях;
• спалювати їх у багатті;
• розбирати вироби та піддавати їх механічним впливам.

Ваша безпека в ваших руках!

Як не стати помічником ворога?

 

Під час війни...

 

Під час війни...

ЯК ВИЖИТИ В КВАРТИРІ ПІД ЧАС ОБСТРІЛІВ

1. Найбезпечніше місце під час обстрілів у старих радянських блокових будинках-туалет і ванна. Вони виливалися, як бетонний моноблок і витримують дуже багато чого. Плюс чавунна радянська ванна. Винесіть з ванної та туалету абсолютно все скло і весь метал!!! У цегляних будинках найбезпечніше місце - ванна і середня капітальна стіна з боку, протилежного до обстрілу. 

2.    У спокійний від обстрілів час заклейте вікна скотчем. Найкращий «орнамент» - ромбічна решітка з мінімальним асиметричним кроком. Або повністю заклейте скотчем вікна з двох сторін.

3.    Перенесіть у вану чи туалет все найнеобхідніше, щоб під час обстрілу не виходити в приміщення, які потенційно можуть прострілюватися. Захистіть двері ванної чи туалету ватними матрацами - це ефективний засіб від осколків та куль.

4.    Перетягніть холодильник в коридор - там для нього найбезпечніше місце.

5.    Одягайте ватні костюми (куртки, «ватники») під час обстрілу.

6.    Не вживайте під час обстрілів консерви! Хімікати, що в них містяться, провокують спрагу.

7.    Краща «аварійна» їжа - шоколад, банани і несолоні бутерброди (ковбаса НІ В ЯКОМУ РАЗІ). Можна з несолоним салом.

8.    Тримайте вдома Кока-Колу / Пепсі-Колу. Розчинені в цих напоях хімікати нейтралізують сльозоточиві і порохові гази (змочити в них носовичок і закрити обличчя).

На випадок завалу будівлі

1.    Купіть автомобільний FM-модулятор. Прикріпіть до нього дві "Крони" і перевірте працездатність. Налаштуйте модулятор на частоті, не зайнятій FM-станціями (бажано ближче до 88 МГц - за міжнародними стандартами нижній FM-діапазон має пріоритет для урядових і загальногромадських передавачів). У разі завалу будинку записаний на пам'ять плеєра SOS-текст і включений модулятор (фактично це малопотужний передавач, який магнітоли чують на відстані близько 10 м, а професійні сканери - до 200 метрів) допоможе відшукати вас під завалами. Текст повинен бути розбірливим і не містити довгих слів - вас будуть чути сусіди чи рятувальники на межі чутливості приймачів.

2.    Частіше спілкуйтеся з родичами та сусідами, щоб вони приблизно знали, хто, де і в який час знаходиться.

ЯК ВИЖИТИ ПІД "ГРАДОМ"

Система залпового вогню "Град" має репутацію грізної і страшної зброї, яка не залишає шансів на виживання. Однак, як показує досвід, можна вижити і під "Градом". Головне - не впадати в паніку і знати кілька особливостей цієї зброї. Звичайну випущену міну можна почути і встигнути відреагувати на неї. Натомість, снаряди з "Граду" летять вдвічі швидше за швидкість звуку, тож, ракети прилітають швидше, ніж долітають до вух звуки їхнього пострілу і польоту.

Однак залп з "Граду" добре видно. Вночі - це яскравий спалах на горизонті, вдень - димні сліди випущених ракет. Тому, в першу чергу, потрібно організувати чергування спостерігачів, які вчасно попередять про початок обстрілу. Звичайна дальність стрільби - від 5 до 20 кілометрів. Тож, після сигналу від спостерігача є всього декілька секунд, щоб сховатися. Тому, людям, які знаходяться в зоні можливого обстрілу "Градами", дуже важливо виробити специфічну звичку: постійно тримати у полі зору місцеві предмети, які можна використовувати як укриття. Ракета "Граду" в рази потужніша за мінометні міни. Важкий снаряд на надзвуковій швидкості + 6 кг вибухівки легко пробивають стіни будинків і ламають міжповерхові перекриття. Тому, всередині будівлі краще ховатися в підвалі або на підлозі першого поверху. Вибирайте місце в кутку між несучими стінами (там менше шансів потрапити під завали, якщо впаде стеля) і недалеко від вікна чи дверей (щоб легше було залишити будівлю в разі потрапляння ракети).

Осколково-фугасний снаряд "Граду" має контактний детонатор, який спрацьовує при ударі. Як і у випадку з мінометом, осколки після вибуху летять вгору і в сторони. Тому від осколків досить надійно захищають окопи, щілини, воронки, бліндажі. Якщо обстріл застав вас на відкритій місцевості - лягайте на землю і притискайтеся до неї якомога щільніше. На кожній пусковій установці "Град" - 40 снарядів, які можуть бути випущені всього за 20 секунд. Але часто дають залп приблизно з 10-30 снарядів, після чого уточнюють результати стрільби і коректують вогонь, або ж змінюють позицію. Можливий і масований обстріл: в артдивізіоні 18 бойових машин, які використовують і разом, і малими групами, і поодинці.

Тому, не поспішайте виходити з укриття, почекайте хоча б 10 хвилин після закінчення обстрілу. Снаряди розкидає на 50-100 метрів. При обстрілі цілей у населених пунктах ракети часто вибухають на вулицях і залітають у житлові будинки.

Основні правила виживання при обстрілі з «Граду»:

1.    Організуйте постійне спостереження, тому що вчасно почути надзвуковий снаряд неможливо.

2.    Постійно тримайте в полі зору будівлі, споруди, місцеві предмети, котрі знаходяться поблизу, і які можна швидко використати як укриття. З часом це увійде в звичку.

3.    Окопи, воронки, щілини захищають від уламків досить надійно. Якщо обстріл застав вас на відкритій місцевості - лягайте на землю.

4.    В багатоквартирній будівлі чи біля неї краще не ховатися.

5.    Після закінчення залпу не поспішайте виходити з укриття. Зачекайте хоча б хвилин 10 - цілком імовірно, що обстріл продовжиться.

РАПТОВИЙ АРТОБСТРІЛ

Якщо ви почули свист снаряда (він схожий більше на шурхіт), а через 2-3 секунди - вибух, одразу падайте на землю. Не панікуйте: вже те, що ви чуєте сам звук польоту, означає, що снаряд пролетів достатньо далеко від вас, а ті секунди перед вибухом лише підтвердили досить безпечну відстань. Однак, наступний снаряд може полетіти ближче до вас, тому замість самозаспокоєння швидко й уважно озирніться довкола: де можна заховатися надійніше?

В разі, якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі чи трамваї - слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги у напрямку „від будинків і споруд" і залягти на землю. Роззирніться і очима пошукайте більш надійного сховку неподалік. Перебігати слід короткими швидкими кидками одразу після наступного вибуху. Якщо рухаєтесь вздовж будинків, пам'ятайте, що більш небезпечною є західна сторона вулиці, якщо обстріл іде зі сходу, північна - якщо з півдня та навпаки.

Якщо перші вибухи застали вас у дорозі на власному автомобілі - не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу: ви ніколи не будете знати, в який бік перенесеться вогонь, і чи не почнеться далі обстріл, скажімо, з мінометів. Окрім того, бензобак вашого авто додає небезпечного ризику обгоріти. Тому, знов таки: негайно зупиняйте машину і якнайшвидше шукайте укриття.

Не годяться для укриття такі місця:

·        під'їзди будь-яких будинків, навіть невеличкі прибудови. Від багатоповерхових / багатоквартирних будинків взагалі слід відбігти хоча б метрів на 30-50;

·        місця під різною технікою (скажімо, під вантажівкою чи під автобусом);

·        звичайні ЖЕКівські підвали будинків. Вони зовсім не пристосовані для укриття в часи авіанальотів чи ракетно-артилерійських обстрілів (йдеться про слабке перекриття, відсутність запасних виходів, вентиляції тощо). Є великий ризик опинитися під масивними завалами. Захаращення таких підвалів тягне за собою ризик миттєвої пожежі або задимленості.

В жодному разі не слід ховатися назовні під стінами сучасних будинків! Теперішні бетонні „коробки" не мають щонайменшого запасу міцності і легко розсипаються (чи „складаються") не тільки від прямого попадання, а й навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик обвалів та завалів. Не можна також ховатися під стінами офісів та магазинів! - від вибухової хвилі згори буде падати багато скла; це не менш небезпечно, ніж металеві уламки снарядів.

Інколи люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, у місцях, заставлених контейнерами, захаращених ящиками, будматеріалами тощо (спрацьовує підсвідомий рефлекс: заховатися так, щоб не бачити нічого). Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети й речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі.

Інколи люди зі страху стрибають до річки, до ставка, фонтану тощо. Вибух бомби чи снаряду у воді навіть на значній відстані є дуже небезпечним: сильний гідроудар і як наслідок, важка контузія.

Можна заховатися в таких місцях: у спеціально обладнаному сховищі (якщо пощастить).

Від звичайного ЖЕКівського підвалу справжня захисна споруда відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції та наявністю двох (і більше) виходів на поверхню, у підземному переході, в метро (ідеально!), у будь-якій канаві, траншеї чи ямі, у широкій трубі водостоку попід дорогою (не варто лізти глибоко, максимум на 3-4 метри), вздовж високого бордюру чи підмурку паркану, у дуже глибокому підвалі під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав 2 виходи), у підземному овочесховищі, силосній ямі тощо;в оглядовій ямі відкритого гаражу чи СТО, у каналізаційних люках поруч із вашим будинком, це дуже добрий сховок (але чи вистачить у вас сил швидко відкрити важку залізяку?).

Важливо також, щоб це була саме каналізація чи водопостачання - в жодному разі не газова магістраль!) в ямах-„воронках", що лишилися від попередніх обстрілів чи авіанальотів.

В найгіршому разі - коли в полі зору нема укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком - просто лягайте на землю і лежіть, закривши голову руками! Переважна більшість снарядів та бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту чи асфальту, тож осколки в момент вибуху розлітаються на висоті щонайменше 30-50 см над поверхнею.

Отже, загальне правило: ваше укриття має бути хоч мінімально заглибленим і, разом із тим, має знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея чи канава (подібна до окопу) завглибшки 1-2 метри, на відкритому місці.

Заховавшись в укритті, лягайте і обхопіть голову руками. Трохи відкрийте рота - це вбереже від контузії при близькому розриві снаряду чи бомби.

Не панікуйте. Займіть свою психіку чимось. Можна рахувати вибухи: знайте, що максимум після 100-го вибуху обстріл точно закінчиться. Можна спробувати подумки рахувати хвилини.

По перше, це відволікає. По-друге, так ви зможете орієнтуватися в ситуації: артилерійський обстріл не триває вічно, щонайбільше - двадцять хвилин; авіаналіт - значно менше. В наші часи не буває довгих бомбардувань, великі групи бомбардувальників не застосовуються.

Після закінчення обстрілу (бомбардування)

Покидаючи місце сховку, не давайте собі розслабитися. Тепер уся ваша увага має бути сконцентрованою собі під ноги! Не піднімайте з землі жодних незнайомих вам предметів! Авіабомба, ракета чи снаряд могли бути касетними!

Бойові елементи часто не розриваються при падінні, але можуть вибухнути пізніше, в руках - від найменшого руху чи дотику. Вся увага - дітям і підліткам: не дайте їм підняти будь-що з-під ніг! Перебігаючи під обстрілом зі стрілецької зброї намагайтесь рухатися праворуч від противника (ліворуч від вас), якщо рухаєтесь в бік противника та навпаки, якщо рухаєтесь від нього.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ

СИЛЬНА КРОВОТЕЧА

Кровотеча виникає у разі порушення цілісності кровоносних судин. Вона може бути небезпечною для життя, бо, зі зменшенням кількості циркулюючої крові порушується постачання киснем життєво важливих органів — мозку, серця, печінки, нирок.

Найбільш небезпечною є артеріальна кровотеча. Вона виникає при пошкодженні артеріальних судин, кров у цьому випадку яскраво-червоного кольору і тече з рани сильним пульсуючим струмком (іноді фонтаном).

Способи зупинки артеріальної кровотечі

Якщо неможливо застосувати джгут - необхідно на необхідно накрити рану стерильною серветкою та притиснути пальцем судину, яка кровоточить. Але слід пам'ятати, що найбільш безпечний спосіб притискування судини не в самій рані, а за її межами.

При артеріальній кровотечі судину притискують вище місця її пошкодження, а при кровотечі з вени - нижче. При кровотечах з судин скроневої частини голови, скроневу артерію притискують попереду мочки вуха до щелепної кістки.

При сильній кровотечі з ран голови, обличчя, язика притискують сонну артерію, зовнішню щелепну і підключичну артерії притискують до щелепи або хребта. При кровотечі з ран плеча або стегна притискують плечову, підпахову або стегнову артерії.

Після зупинки кровотечі на рану накладають щільну стерильну пов'язку, поверх неї - туго звернуту грудку вати та щільно бинтують коловими рухами бинта. Замість вати можна використати різний м'який матеріал, що є під руками - хустку, шматок тканини.

Джгут накладають

При пошкодженні великих артеріальних судин кінцівок; при кровотечі з артерій верхніх кінцівок джгут найкраще розташовувати на верхній третині плеча, при кровотечі з артерій нижніх кінцівок - на середній третині стегна, джгут накладають на піднесену кінцівку; джгут повинен накладатися туго, але не слід надмірно стискуватb перетискати тканини кінцівок, так як можливі важкі ускладнення; до джгута обов'язково прикріплюють аркуш паперу з поміткою часу його накладання. Джгут накладають не більше, ніж на 1,5 години влітку та не більше, ніж на 1 годину взимку.

ДОПОМОГА ПРИ УДУШЕННІ, ЗАСИПАННІ ЗЕМЛЕЮ

При таких нещасних випадках смерть наступає в результаті припинення доступу кисню в легені.

Перша допомога

·      ліквідувати причину, яка перекриває шляхи доступу повітря;

· вилучити сторонні предмети із порожнини рота і приступити до реанімаційних методів.

При засипанні землею у потерпілого можуть бути важкі пошкодження.

Крім загальної зупинки доступу кисню в легені може розвинутися так званий синдром тривалого здавлювання. При тривалому стисненні м`яких тканин у них накопичуються токсичні речовини, які після ліквідації стиснення поступають в загальний кровообіг і викликають важку кровотік та викликають інтоксикацію, порушують функції серця, нирок, печінки, що може стати причиною смерті.

Допомога витягнутому з-під завалу землею надається в залежності від важкості пошкодження:

·        якщо є необхідність, слід відновити прохідність дихальних шляхів, очистити ротову порожнину і тоді приступити до реанімаційних заходів;

·        після виведення зі стану клінічної смерті слід приступати до огляду  пошкоджень, зупинення кровотечі, бинтування ран, накладання джгута тощо.

В усіх випадках надання допомоги при утопленні, задушенні чи засипанні землею дуже важливо не допустити навіть тимчасового переохолодження.

Зігріти кінцівки можна легким масажем сухими руками або розтиранням будь - якими подразнюючими засобами (спиртом, оцтом, горілкою). Зігрівати грілками чи іншими гарячими предметами не можна.

Порядок реанімації:

Очистити ротову порожнину. При відсутності дихання провести штучну вентиляцію «з рота в рот», або «з рота в ніс». Маленьким дітям можна проводити вентиляцію легенів «з рота в рот і ніс». Підкласти руку під шию потерпілому (якщо ймовірвідсутня ймовірністі перелому хребта). Зробивши глибокий вдих, обхопити губами рот пацієнта, закривши при цьому його ніс, і енергійно видихнути. Провести масаж серця для відновлення кровообігу. Проводиться шляхом ритмічного натискання обома руками на грудну клітку хворого в області грудини. У дітей масаж серця проводиться однією рукою, а у немовлят - двома пальцями. Співвідношення числа натискань на грудну клітку і вдихів - 30:2 (для дорослих), 15:2 (для дітей).

Що має бути в аптечці

МОЗ рекомендує складати аптечку відповідно до ваших потреб та перевірити термін придатності усіх препаратів. Ось базовий набір медичних засобів:

• Сухий та медичний спирт.
• Дві пари гумових рукавичок та засоби індивідуального захисту.
• Клапан з плівкою для проведення штучного дихання.
• Засоби для зупинки кровотечі — турнікет, кровоспинний бинт з гемостатичним засобом.
• Марлеві серветки різних розмірів і нестерильні марлеві бинти.
• Еластичні бинти з можливістю фіксації.
• Пластирі різних розмірів.
• Атравматичні ножиці для розрізання одягу на потерпілому.
• Великий шматок тканини, якою можна зафіксувати кінцівку постраждалого.
• Антисептичні засоби — дезінфектор для рук, спиртові серветки.

Психологи звертають увагу, що практично у всіх дітей зараз спостерігається певний регрес –  капризують, не виконують домовленості, втрачають деякі навички. Це абсолютно нормально, й у цій ситуації  не треба лякатися такої поведінки. Перш за все  потрібно забезпечити “завдання виживання” – заспокоїтись. При нормалізації умов можна буде працювати над відновленням, а дещо повернеться саме собою.