Вороги – невидимки нашого організму (грип, ангіна)

 

Вороги – невидимки нашого організму (грип, ангіна)

 Грип – гостре респіраторне вірусне захворювання з крапельним механізмом передачі, яке характеризується гострим початком, переважним ураженням верхніх дихальних шляхів і загальною інтоксикацією.

 Збудником є віруси.

 Джерелом інфекції є хвора людина або вірусоносій. Виділення вірусу практично припиняється через 5-10 днів після початку хвороби, а максимальні титри його визначалися на 2-гу добу після зараження.

 Відомі випадки зараження людей вірусами групу тварин, удавалося також і у тварин виділяти “людські” віруси. Віруси, проти яких більша частина населення набуває імунітет, витісняються із циркуляції, що підтверджує стійкість і специфічність протигрипозного імунітету. Їх місце займають штами, що знову утворилися, або ті, які були відсутні в циркуляції тривалий час. Цей вірус дуже міцний і саме тому викликає часті епідемії і пандемії.

 Механізм передачі – повітряно-крапельний. Зараження відбувається під час вдихання найдрібніших крапельок слизу з вірусом, що потрапляють у навколишнє середовище від хворих.

 Грип класифікують:

 за типом вірусу – А, В, С;

 за важкістю перебігу:

 легкий;

 середньої важкості;

 важкий;

 блискавичний (гіпертоксична форма).

 За наявністю або відсутністю ускладнень:

 ускладнений;

 неускладнений.

 Інкубаційний період при грипі коливається від кількох годин до 3 днів, найчастіше 1-2 дні.

 У клінічних проявах в загальному можна виділити два основних синдроми: інтоксикаційний та катаральний.

 Хвороба починається гостро: загальна інтоксація – сильний озноб, а потім відчуття жару; різкий головний біль у ділянці лоба, подбрівних дуг, скронь, очей, який посилюється під час руху очних яблук і супроводжується світлобоязню, запаморочення; загальна слабкість, розбитість, ломота в тіні, біль в м’язах, порушення сну.

 У 1-му добу хвороби явища інтоксикації домінують над катаральним синдромом, який проявляється сухість та дартим у горлі, закладеність носа. Але наприкінці 1-шої доби починається сухий кашель, інтенсивність якого швидко росте. З’являється садіння і біль за грудиною, зумовлені загальним процесом у слизовій оболонці трахеї та бронхів, кашель стає нестерпним, іноді нападоподібним. Ще призводить до підвищення тиску в системі верхньої порожнистої вени і може сприяти появі носових кровотеч.

 Зниження та нормалізація температури не означає видужання хворого на грип. Кашель зберігається ще 2-4 дні, але якщо він триває довше і з’являється гнійне мокротиння, - це показник бактеріального ускладнення.

 При легкому перебігу грипу температура тіла не перевищує 380С в нормалізується через 2-3 дні. Симптоми загальної інтоксикації і трахсобронхіту виражені слабо.

 Середньої важкості перебіг грипу характеризується підвищенням температури до 390С, вираженими явищами інтоксикації та ураженням дихальної системи. Пропасниця триває 4-5 днів. Ця форма зустрічається найчастіше.

 У разі важкого пробігу в клінічній картині переважають симптоми різко вираженої інтоксикації. Можливі марення, галюцинації, непритомність, геморойні явища, температура тіла вища за 390С. Можливий колапс.

 Блискавичний перебіг, характеризують надзвичайна важкість і швидкість розвитку уражень з розвитком ІТШ. Температура тіла при цьому знижується. Летальний кінець може настати від набряку легень, серцево-судинної недостатності. Іноді навіть не встигає розвинутись виражений катаральний синдром.

 Ускладнення: токсичний гемарогічний набряк легень, радикуліт, невралгія, попіневрит, несправжній круп, бронхіальна астма, арахноїдит, набряк мозку.

 Кетальність складає 20-56%.

 Лікування проводять в основному дома, госпіталізації підлягають тільки хворі з важким перебігом грипу. Хворим призначаються постійний режим, легкозасвоювану вітамінізовану їжу з достатньою кількістю рідини.

 Для лікування застосовують: ремантадин (на вірус групи А); протигрипозний імуноглобулін, препарати інтерферону. Найефективніші вони у перші дні і навіть години хвороби. А далі проводять посимптомне лікування.

Профілактика: неспецифічна сезонна профілактика: загартування, полівітамінні препарати, екстракт елеутерококу.

 Специфічна профілактика полягає в проведенні вакцинації. Вакцини, що застосовують нині поділяють на ін активовані та живі. Ін активовані вакцини (суцільновіріонні і розщеплені (продукти розщеплення вірусних частинок).

 Інактивовані вакцини вводять парантерально. Живі вакцини вводять у носові ходи розпилювачем – дозатором. Вони крім гумофольного (як інактивовані) стимулюють і місцевий імунітет. Необхідності в загальній вакцинації немає. Слід вводити вакцину перш за все особам із підвищеним ризиком ускладнення.

 Вакансію необхідно проводити за 2 місяці до початку епідемії. Але слід пам’ятати, що вакцина ефективна тільки проти певного типу вірусу.

 Екстерну профілактику проводять у період епідемії грипу. Досить ефективною вважається профілактика за допомогою ремантадину, який застосовують по 0,05 г 1 раз на добу протягом 7 днів. Прийом препарату слід призначити після появи першого хворого в сім’ї (дітям з 13 років) або серед співробітників.

 Оксалін має противірусну активність і застосовується для профілактики грипу у вигляді 0,25% оксолінової мазі. У період епідемії рекомендовано дворазове щоденне змазування слизової оболонки носа маззю.

 Інтерформ застосовують переважно для екстреного захисту від грипу та інших ГРЗ дітей дошкільного віку. Людський лейкоцитарний інтерферон випускають у сухому вигляді в ампулах. Вміст ампули розчиняють у 2 мл перевареної води кімнатної температури і закапують у кожний носовий хід по 5 капель 2 рази на добу з інтервалом не менше ніж 6 год. профілактичний курс продовжують доти, доки зберігається небезпека зараження.

 Під час догляду за хворим на грип засобами індивідуального захисту марлева пов’язка.

 Використана література:

 Ж.І.Возіанова

 “Інфекційні і паразитарні хвороби”

 

Ангіна - профілактика і лікування

 Ангіна, або тонзиліт - це гостре інфекційне захворювання, що веде до запалення піднебінних мигдалин. Захворіти на ангіну може практично кожна людина, в будь-який час року, однак найбільш часто хвороба проявляється в осінньо-зимовий період, вражаючи зазвичай маленьких дітей, а також молодих людей у ​​віці до 30 років.

 При найменших підозрах на ангіну слід негайно звернутися до лікаря, адже дане захворювання може викликати серйозні ускладнення.

 Хвороба викликають збудники інфекції, в якості яких можуть виступати різні хвороботворні мікроорганізми, включаючи грибки, віруси і бактерії. Як показав фундаментальний аналіз захворюваності, заразитися на ангіну можна як від хворої людини (зовнішнє джерело), ​​так і в результаті наявності в організмі вогнищ застарілої інфекції - хворих ясен, каріесние зубів, хронічного нежитю (внутрішнє джерело). Залишаючи насиджені місця, бактерії приводять до запалення піднебінних мигдалин.

 Для профілактики ангіни не слід довго перебувати поруч з уже хворими людьми, не користуватися спільної з ними посудом, білизною, рушником і іншими предметами. Крім цього, слід уникати різких переохолодження та перегрівання організму, хоча часом наш клімат непередбачуваний, як ринок forex. Регулярно провітрювати житлове приміщення, не допускаючи надмірного запилення повітря. Хвороба часто наздоганяє осіб зі зниженим імунітетом, а також людей, що мають механічні травми піднебінних мигдалин. Вживання алкогольних напоїв і посилене куріння також сприяють виникненню і розвитку ангіни.

 Зазвичай лікування ангіни проводиться на дому, з обов'язковим дотриманням суворого постільного режиму. Якщо хвороба протікає в легкій формі, для лікування слід використовувати сульфаніламідні препарати. У випадку важкого перебігу ангіни, необхідно застосовувати антибіотики, призначати які повинен тільки лікар - щоб уникнути ускладнень, ні в якому разі не займайтеся самолікуванням і самостійним підбором лікарських препаратів. Важка ангіна - це не форекс для початківців: її не вийде здолати самостійно.

 Почавши лікування антибіотиками, обов'язково пройдіть весь курс до кінця, в іншому випадку, що залишилися мікроби можуть викликати повторну хвороба. Хворим на ангіну настійно рекомендується рясне пиття, висококалорійна рідка їжа, прийом вітамінів. Показані часті полоскання горла теплими розчинами фурациліну, солі, соди, граміцидину, перманганату калію, а також відварами ромашки і шавлії. Слід приймати також антигістамінні препарати, вітамін С, аспірин, рутин. Якщо у хворого збільшені лімфатичні вузли або ж спостерігається виражена болючість при ковтанні, слід накладати на шию суху теплу пов'язку в денний час і ставити зігріваючий компрес на ніч.