Якщо стався вибух!
1. Переконайтеся в тому, що ви не
отримали значних травм.
2. Заспокойтеся та уважно роздивіться навколо, чи не існує загрози подальших
обвалів та вибухів, чи не звисає з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь
ваша допомога.
3. Якщо є можливість – спокійно вийдіть з місця події. Якщо ви опинилися в
завалі – періодично подавайте звукові сигнали. Пам’ятайте, що при найменшій
активності людина може протриматися без води п’ять діб.
4. Виконуйте всі розпорядження рятувальників.
Якщо в результаті вибуху важким предметом притиснуло будь-яку частину тіла,
необхідно:
- масажувати її для
підтримання циркуляції крові;
- намагатись
перебувати якомога довше при свідомості (читайте вірші, співайте пісні тощо);
- подавати сигнали
всіма доступними засобами (мобільний телефон, стукіт по перекриттях та
металевих предметах тощо).
Слід пам'ятати, що
одразу після повідомлення про вибух аварійно-рятувальними підрозділами
розпочинаються роботи щодо визволення постраждалих з-під завалів. Під час аварійно-рятувальних
робіт передбачено періодичні "хвилини тиші", коли зупиняється робота
спеціального обладнання та приймаються сигнали про допомогу.
У разі коли після вибуху (або раптово) з'являються хмара або різкий
сторонній запах і такі ознаки нездужання в оточуючих людей, як запаморочення,
нудота, слабкість у суглобах і кінцівках тощо, необхідно:
- негайно залишити
місце забруднення, орієнтуючись на погодні умови та фізичні властивості хмари
(у разі її наявності);
- негайно по телефону
повідомити про подію правоохоронні (№ 102), аварійно-рятувальні (№ 101) та
медичні (№ 103) служби;
- у разі коли покинути
місце забруднення неможливо, вжити заходів для захисту органів дихання і шкіри
підручними засобами (застебнути одяг, закрити обличчя, закрити органи дихання
вологою тканиною);
- після виходу з місця
зараження негайно звернутись до медичних закладів.
Бережіть себе та своє
здоров'я!
Пішохід, велосипедист - учасник
дорожнього руху!
Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги,
вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та
перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників
дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи,
велосипедисти.
Учасники дорожнього
руху мають право на:
безпечні умови
дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності
стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху;
вивчення норм і правил
дорожнього руху;
своєчасне забезпечення
екстреною медичною допомогою.
Учасники дорожнього руху зобов'язані:
знати і неухильно
дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших
нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху;
створювати безпечні
умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди
підприємствам, установам, організаціям і громадянам;
виконувати
розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання
законодавства про дорожній рух;
не створювати перешкод
для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої)
медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та
спеціальним звуковим сигналом;
у випадках,
визначених Законом України "Про екстрену
медичну допомогу", надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх
можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому
числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
Тема: «Небезпечна
пристрасть»
Мета:
узагальнення знань, умінь і навичок з теми про пагубну дію наркотиків на
організм людини, навчати підлітків приймати у своєму житті усвідомлені
рішення при повній інформованості щодо небезпеки шкідливих звичок, виховувати
бажання робити вільний вибір способу життя.
Про наркоманію зараз говорять в усьому світі. З нею пов'язують падіння
моралі та зростання злочинності. Ця проблема сьогодні тривожить всіх:
підлітків, медиків, соціологів, юристів, педагогів. Це — соціальна
трагедія. Однією з причин поширення наркоманії є дефіцит
знань про наркотики і їхній вплив на організм людини. Підлітки помиляються,
вважаючи наркоманію розвагою, що несе у світ приємних відчуттів. Вони навіть не
підозрюють, яку небезпеку приховують у собі ці «задоволення», які наслідки
викликають невинні, на перший погляд, захоплення, до якої життєвої трагедії
вони призводять.
Лікарський досвід показує, що ряди наркоманів ігнорує
права інших, поповнюють люди, що не мають елементарних знань по наркотичні
речовини і наслідки їхнього вживання. Серед
них багато таких, котрі
збільшують дози призначених лікарських
препаратів, чи приймають сильнодіючі ліки без призначення.
Таку наркотичну безграмотність необхідно терміново викорінювати.
До лав наркоманів легко потрапляють «за компанію».
Тим, хто починає приймати наркотики, слід
пам'ятати, що відмовитися від цієї звички буде нелегко. У наркомана
виникає психічна та фізіологічна залежність, він думає тільки про те, як
здобути нову дозу. Потяг до наркотиків не зникає за одну мить.
Такі люди відсторонюються від друзів і родичів, перестають цікавитися
навчанням, спортом, ізолюються від оточення, стають агресивними і
некомунікабельними, часто втрачають фізичну форму. Як при вживанні алкоголю,
так і при вживанні наркотиків потрібна велика рішучість, щоб раз і назавжди
сказати «ні». Це може зробити людина, яка завжди: — поважає
себе та інших; — вміє не тільки говорити, а й слухати;
— впевнена у собі та своїх діях; —
відповідає за свої вчинки; — відкрита почуттям і вміє вільно
їх висловлювати; — може знайти в собі сили розповісти
близьким про свою проблему; — не дозволяє порушувати свої
права, але й не ігнорує права інших. А що ж робити тим, хто хоче, але не
може сказати «ні», тим, хто не відчуває себе настільки сильним, щоб протистояти
тиску з боку оточуючих? Необхідно почати працювати над підвищенням власної
самооцінки.
Як виникла наркоманія? Звернемося до історії. Треба думати, що на
самому початку неусвідомлене вживання наркотичних речовин носило племінний
характер. Інший шлях ознайомлення з наркотиками — випадкове вживання в їжу чи
жування отруйних рослин, що володіють наркотичними властивостями. Цей феномен
фіксувався в пам'яті, а потім поширювався серед одноплемінників. Уже в часи
первісного суспільства людям були відомі рослини, що поліпшували сон, знімали
біль, підвищували настрій. Досвід предків накопичувався і передавався з
покоління в покоління.
Історії релігії відомо безліч прикладів використання наркотичних речовин.
Віщуни і служителі культу різних релігійних напрямів під час свят, обрядів і
ритуалів часто застосовували ці речовини, що викликають особливе відчуття
психічного підйому з елементами порушення свідомості. Рецепти одурманюючих
засобів, як правило, тримали в секреті. Жреці і віщуни стародавності застосовували
наркотичні речовини не тільки при релігійних ритуалах, але і з метою лікування.
У той період була широко поширена тауматургія — медицина, заснована на магії.
Тауматургія використовувала різні наркотики для лікування душевнохворих. Сам
термін «наркоманія» походить від грецьких слів «нарко» — помутніння, оціпеніння
і «манія» — безумство. Особлива небезпека вживання наркотиків полягає у тому,
що наркотична залежність формується значно швидше, ніж алкогольна — за декілька
місяців.
Як показують статичні дані, 80% наркоманів — молоді люди до 30
років. Найчастіше захоплюються наркотиками у віці 13—14 років. Таким чином,
жертвами наркоманії стають діти і підлітки. Всі форми наркоманії призводять до
психічного та емоційного розладу, завершенням якого є повна деградація
особистості. Будь-які форми наркоманії і токсикоманії
супроводжуються патологією всіх
органів і систем. Це є враження серця, легень, печінки, нирок,
шлунково-кишкового тракту, системи крові, інфекційні враження скелету. Хворі, що
користуються ін'єкціями часто заражаються вірусом СНІДу, який вражає імунну
систему, що призводить до смерті від різних захворювань.
Армія скалічених наркоманією людей все поповнюється молоддю, підлітками. В
тенета наркоманії їх штовхає почуття зневіри, розчарування в соціальній
системі, відчуття неможливості знайти своє місце в житті. Для одних — це втеча
від дійсності, від духовної порожнечі, для інших — пасивний протест проти
несправедливості суспільства.
Неробство, невміння і небажання зайняти свої руки й розум корисною справою
не можуть не привести до більшого неробства — повного відключення від дії, до
«балдіння», до піднесення цього становища в культ. Іще одна причина — більшість
наркоманів і, особливо, токсикоманів — діти з так званих неблагополучних сімей,
де батьки п'ють, або зайняті іншими проблемами. Найнерозсудливіший вік — від 15
до 25 років, хоча зустрічаються випадки і набагато більш раннього звикання до
наркотиків. Цьому значно сприяє куріння, випивка, токсикоманія.
Прилучення до наркотиків викликається частіше за все впливом друзів,
знайомих, різних компаній, невмінням організувати своє дозвілля. Чим же страшна
наркоманія? Лікарі відзначають, що наркотики можуть викликати незворотні
процеси в легенях, атрофію мозку, епілепсію, психози, деградацію особи,
сприяють руйнуванню крові. По-перше, якщо хворий не буде лікуватися і в
майбутньому не змінить свій спосіб життя, тоді дуже швидко наступить кахексія
(виснаження), що в кінцевому рахунку призведе до смерті. Медицині відомі
випадки, коли люди повністю «згорали» за рік. По-друге, наркоман не може бути
повноцінним членом суспільства, бо всі його думки і справи спрямовані на
здобуття наркотичної речовини. А це прямий шлях до злочину, оскільки в нашій
країні використання, виготовлення і збут наркотиків з немедицинською метою
заборонені в законодавчому порядку. По-третє, соціальна особливість хворого
наркоманією така, що він прагне поглинути і втягти туди своїх друзів.
Наркоманів часто використовують кримінальні структури. Потрапивши в руки
досвідчених злочинців, наркомани стають знаряддям у їхніх руках. Обіцянкою і
роздачею наркотичних засобів, шантажем і погрозами вони схиляють чи змушують
наркоманів брати участь у крадіжках, пограбуваннях, убивствах.
Необхідно відзначити, що хоча наркоманія і не інфекційне захворювання, але
вона має здатність до поширення. Для наркомана характерне втягування інших до
цієї згубної звички. Чи можна вилікувати від наркоманії? Встановлено, що
виліковується лише потяг до наркотику, про повне відновлення здоров'я сказати важко.
Наркотик — отрута, котра з колосальною швидкістю руйнує організм. Тому все
залежить від терміну початкового лікування та індивідуальних особливостей
організму. Визначити, чи вживає ваш товариш наркотики нелегко, але можна.
Зміни, які можуть відбуватися з підлітком, уже очевидні на початку нового
захоплення, коли ще не виникла наркотична залежність. У цей час ви можете його
врятувати. Необхідна довірча розмова, можете відразу звернутися до спеціаліста.
Зверніть увагу на такі ознаки:
— Поява
агресивності, різкі зміни в поведінці: кволість зранку
і надмірна збудженість у другій половині дня,
уникає вас, по телефону відповідає крадькома і уривчасто, колишні друзі не
цікавлять, захоплення теж.
— Відносно
одягу став неакуратний. Серед речей з'явилися баночки, з'явився незрозумілий
запах, шприци і пігулки.
— З
дому можуть зникати речі, коштовності.
— Надмірна
веселість, почервоніння обличчя, різкі зміни в апетиті
—
Ймовірні ознаки вживання «веселого
біломору»; вузькі зіниці, млявість,
відчуженість (вживання наркотиків
опійної групи); налиті кров'ю очі.
—
Зміна в розмові, бліда шкіра,
надмірне вживання рідини, порушення координації.
Як бачимо, гра в життя і смерть починається легко і весело з друзями і
подружками. А з бездни доводиться вибиратися поодинці. Мало в кого з тих,
хто спробував наркотик, вибратися вистачає сили. Тож жити чи не жити? Ось в
чому питання... І вам обирати свій шлях самим.
Правила поведінки під час
відпочинку біля водойми.
Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння
плавати. Навчитись плавати потрібно кожному. Людина, яка добре плаває, почуває
себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності може надати допомогу
товаришу, який потрапив у біду.
Правила безпечної поведінки на воді та біля води:
· діти
повинні купатися обов’язково під наглядом дорослих;
· вчитися
плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;
· не
купайтеся i не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально
відведених місцях;
· не
можна запливати за обмежувальні знаки;
· слід
дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є
вітер або сильна течія;
· якщо
течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово i плавно
повертаючи до берега;
· не
купайтеся в холодній воді, щоб не сталося переохолодження;
· не
треба купатися довго, краще купатися кiлька разів по 20-30 хв.;
· не
можна гратися на воді у такі ігри, які можуть завдати шкоди;
· не
подавайте без потреби сигналів про допомогу;
· не
пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги;
· купатися
рекомендовано вранці i ввечері;
· не
слід купатися наодинці;
· не
підпливайте до коловоротів, пароплавів i катерів;
· не
стрибайте головою вниз у місцях, глибина яких вам невідома.
· не
забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм на морі, повінь, сильна злива можуть
завдати шкоди не тiльки навколишньому середовищу, але й людині!
Вода є найцiннiшим даром природи. Без їжi людина може
прожити понад місяць, а без води – декiлька днів. Наявнiстъ води вiдiграє
вирішальну роль у збереженні житгя та здоров’я людини.
Джерельна вода – найбезпечніша та найсмачніша. Воду з
проточних водойм слід кип’ятити.
Венеричні захворювання - група захворювань, збудниками
яких являються мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби). Основний шлях інфікування – статевий.
Рідше – побутовий, при
використанні предметів особистої гігієни інфікованої людини: рушники, мочалки,
білизна, леза. Характеризуються високою контактністю та швидким поширенням.
Причиною цього є статева розбещеність – ранній початок статевого життя, часта зміна
партнерів, недотримання правил особистої гігієни, випадкові швидкоплинні
зв’язки з малознайомими чи зовсім незнайомими партнерами без використання
засобів механічного захисту (презервативів).
Види
венеричних захворювань :
В залежності від виду
збудника розділяють: бактеріальні інфекції (гонорея, сифіліс, хламідіоз,
микоплазмоз); вірусні інфекції (генітальний герпес, СНІД, папіломавірусна
інфекція); паразитарні інфекції (кандидоз, трихомоніаз).
Бактеріальні інфекції
·
Пахова гранульома — інфекційне захворювання, яке
викликають бактерії виду Calymmatobacterium granulomatis.
·
М'який шанкр — інфекційне захворювання, що
передається статевим шляхом. Збудником хвороби є бактерія Haemophilus ducreyi.
Захворювання поширене головним чином в Африці, Центральній і Південній Америці.
У Східній Європі зустрічається вкрай рідко.
·
Сифіліс — хронічне системне венеричне
інфекційне захворювання з ураженням шкіри, слизових оболонок, внутрішніх
органів, кісток, нервової системи з послідовною зміною стадій хвороби, що
викликається бактеріями виду Treponema pallidum.
·
Венерична лімфогранульома — хронічне ЗПСШ.
Характеризується специфічним ураженням пахових, стегнових, клубових і глибоких
тазових лімфатичних вузлів.
·
Хламідіоз — одне з найпоширеніших інфекційних
ЗПСШ, яке передається при вагінальному, оральному та анальному статевому акті.
У жінок хламідії можуть викликати запалення шийки матки та інших органів малого
тазу, які посідають перше місце серед причин позаматкових вагітностей і
жіночого безпліддя. У чоловіків хламідійна інфекція проявляється запаленням
сечівника і придатків яєчок.
·
Гоноре́я — інфекційне ЗПСШ, що викликається
грамнегативним диплококком - гонококком, характеризується ураженням слизових
оболонок сечостатевих органів. Відноситься до венеричних захворювань. При
гонореї уражаються слизові оболонки, перш за все, статевих шляхів, але можуть
вражатися слизова прямої кишки, кон'юнктива.
·
Мікоплазмоз (див. докладніше в розділі «Запальні
захворювання»)
·
Уреаплазмоз — захворювання, що викликається
специфічним мікроорганізмом уреаплазма уреалітікум, яке належить до
Грам-негативних мікробів, позбавлених клітинної стінки. В організм людини
інфекція може потрапити при народженні від хворої матері: мікроби можуть
потрапляти в статеві шляхи дитини під час пологів і зберігатися там все життя,
перебуваючи в неактивному стані.
Вірусні інфекції
·
ВІЛ — вірус імунодефіциту людини, що
викликає захворювання - ВІЛ-інфекцію, остання стадія якої відома як синдром
набутого імунодефіциту (СНІД) - на відміну від вродженого імунодефіциту.
·
Вірус простого герпесу другого типу — вид сімейства
вірусів герпесу, що викликають у людини інфекції геніталій (генітальний
герпес). Цей вірус є нейротрофним і нейроінвазивним - після зараження мігрує до
нервової системи. Вірус особливо небезпечний для людей з ослабленою імунною
системою, зокрема, для ВІЛ-інфікованих, а також для тих, хто нещодавно переніс
операцію з трансплантації органів, оскільки медикаменти, які використовуються
при трансплантації, пригнічують імунну систему.
·
Гострокінцеві кондиломи — різновид кондилом у
вигляді маленьких виростів тілесного кольору, які можуть з'являтися на статевих
органах, навколо заднього проходу, іноді в роті. Як правило вони обумовлені
вірусною інфекцією, збудник якої - вірус папіломи людини (ВПЛ).
·
Папіломавірус людини (ВПЛ) — вірус з роду
папіломавірусів. Передається тільки від людини до людини і призводить до зміни
характеру росту тканин. Відомо більше 100 видів ВПЛ. З них більше 40 - можуть
викликати ураження аногенітального тракту (статеві органи і анальний отвір)
чоловіків і жінок і появу шпилястих кондилом. Доведено, що деякі види ВПЛ
викликають рак шийки матки.
·
Гепати́т В — ввірусне захворювання, збудником якого
є вірус гепатиту В. Вірус відрізняється надзвичайно високою стійкістю до різних
фізичних і хімічних факторів: низьких і високих температур (у тому числі
кип'ятіння), багаторазового замерзання відтаювання, тривалого впливу кислого
середовища. У зовнішньому середовищі при кімнатній температурі вірус гепатиту В
може зберігатися до декількох тижнів: навіть у засохлій і непомітній плямі
крові, на лезі бритви, кінці голки. У сироватці крові при температурі +30°С
інфекційність вірусу зберігається протягом 6 місяців, при -20 ° С близько 15
років. Інактивується при обробці в автоклаві протягом 30 хвилин, стерилізації
сухим жаром при температурі 160 ° С протягом 60 хвилин, прогріванні при 60 ° С
протягом 10 годин.
·
Цитомегаловірус — рід вірусів родини
герпесвірусів, здатний інфікувати людей, викликаючи у них Цитомегалію.
·
Контагіозний молюск шкірне захворювання,
збудником якого є один з вірусів групи віспи. Зазвичай уражається шкіра, іноді
- слизові оболонки. Найчастіше інфекція виникає у дітей у віці від одного до
десяти років. Інфекція передається при безпосередньому контакті з хворим або
через забруднені предмети. У типовому випадку вірусна інфекція у дорослих
призводить до утворення на зовнішніх статевих органах, стегнах, сідницях або
нижній частині живота вузликів, піднятих над поверхнею шкіри. Величина цих
безболісних уражень, що з'являються зазвичай через 3-6 тижнів після зараження,
варіює від 1 мм до 1 см в діаметрі; вони мають рожево-помаранчове забарвлення з
перламутровою верхівкою. При натисканні на вузлик з нього, як з вугра,
виділяється творожиста пробка. Найчастіше контагіозний молюск не завдає
серйозних неприємностей і зникає сам по собі приблизно протягом 6 міс; тому
лікування потрібно не у всіх випадках.
·
Саркома Капоші (ангіосаркома Капоші) - це множинні
злоякісні новоутворення шкіри. Вперше описана угорським дерматологом Моріцем
Капоші і названа його ім'ям.
Протозойні інфекції
·
Трихомоніаз займає перше місце за поширеністю
серед захворювань сечостатевого тракту та ЗПСШ. За даними ВООЗ, більше 10%
населення земної кулі хворіють на трихомоніаз. Збудник - піхвова трихомонада.
Трихомоніаз небезпечний в першу чергу важкими наслідками у вигляді ускладнень,
які можуть бути причиною безпліддя, патології вагітності і т.п. Основне місце
проживання трихомоніазу в чоловічому організмі - уретра, передміхурова залоза і
сім`яні пухирці, в жіночому - піхва. Однак при першому потраплянні в організм
трихомонади завжди викликають уретрит. Зараження відбувається статевим шляхом
при контакті з хворим або носієм інфекції. Інкубаційний період складає 1-4
тижнів.
Грибкові інфекції
·
Кандидоз (молочниця) — один з різновидів
грибкової інфекції, викликається мікроскопічними грибами роду Candida.
Мікроорганізми роду Кандіда входять до складу нормальної мікрофлори рота, піхви
і товстої кишки більшості здорових людей. Захворювання обумовлене не просто
наявністю грибів роду Candida, а їх розмноженням у великій кількості, та / або
попаданням більш патогенних штамів гриба. Найчастіше кандидоз виникає при
зниженні загального і місцевого імунітету.
Паразитарні захворювання
·
Фтіріаз або лобковий педикульоз - паразитарне
венеричне захворювання шкіри, яке викликають лобкові вши.
·
Короста — аразне шкірне захворювання,
збудником якого є мікроскопічний паразит - коростяний кліщ. Характерними
ознаками захворювання є свербіж і папуловезікулезний висип, часто з приєднанням
вторинних гнійничкових елементів внаслідок інфікування при розчісуванні.
Бережіть себе і своє здоров'я!!!
